Кониський молитва за україну

Текст песни Хорова капела ім.О.Кошиця — Молитва за Україну

Молитва за Україну Слова: Олександр Кониський Музика: Микола Лисенко

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до неї,
Ти нас, Боже, зміцни.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд свій зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
Та многая, многая літа.

Prayer for up Ukraine
Words : Oleksandr Konisky
RM: Mykola Lysenko

Oh great , єdiny ,
We keep up Ukraine ,
I Volya svitu promіnnyam
Tee її osіni .

Svіtlom science i Znannya
Tee її Prosvita ,
In chistіy lyubovі to neї ,
Tee us, O God , zmіtsni .

Pray, God єdiny ,
We keep up Ukraine ,
Vsі svoї petting th bounty
Tee on people svіy zverni .

Give yomu will, let yomu share
Give good svitu , Happiness ,
Give me, O God, the people
That much, much lіta .

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

«Волі і світла проміння» «Молитви» на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка «Молитва».
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

«Щастя дай, Боже, народу. » (За піснею на слова О. Кониського «Молитва за Україну»)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського «Молитва за Україну». Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського «Молитва»

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. «Молитва» О. Кониського — духовнимний гімн України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Розробка уроку з української літератури для 6 класу на тему : Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. « Молитва» О. Кониського — духовнимний гімн України .

Урок: українська література

Тема : Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. « Молитва» О. Кониського — духовнимний гімн України .

Мета : створити умови для формування ключових компетентностей, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити власні висновки, логічно мислити, розвивати культуру зв’язного мовлення, комунікативну, навчально-пізнавальну компетенції; ознайомити учнів із легендою, визначити її тематичне спрямування, з’ясувати роль і місце пісні в житті українського народу, визначити тематичне спрямування»Молитви» О.Кониського ; продовжувати розвивати вміння аналізу поетичних творів, формувати світогляд школярів; виховувати любов до України, почуття гордості за неї.

Обладнання : підручник, дидактичний матеріал, портрет О.Кониського, аудіозапис ,,Молитви’’.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.

І.. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II . ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Відомий французький письменник А льбер Камю вважав, що не можна бути щасливим одному. І дійсно, люди почуваються щасливими, захищеними у своїй заможній, незалежній країні, серед свого роду й народу. Найсвітліші народні сподівання, духовність народу відбивають офіційний державний гімн, інші пісні-гімни, просякнуті подібними мотивами. Із таким твором ми й познайомимося на уроці. Тема нашого уроку Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. « Молитва» О.Кониського- духовнимний гімн України .

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з легендою та молитвою, визначимо їх тематичне спрямування, дізнаємося про історію створення молитви, з’ясуємо, яке місце займає пісня в житті нашого народу.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО

1. Робота над епіграфом уроку

Відомий український письменник Григір Тютюнник писав про пісню:

Пісня – це коли душа сповідається.

Як ви розумієте епіграф уроку?

2. Розшифрувати кросенс.

Зараз я пропоную вам розгадати ключові слова нашого уроку, зашифровані у вигляді кросенс.

Кросенс — це вид головоломки нового покоління Слово «кросен» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».

Розшифруйте три ключових слова до теми. (на дошці)

Кониський молитва за україну

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни.
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти її осіни.
Дай, волю,
Дай доброго світа
Щастя — дай Боже народу
І многая, многая, літа.

Перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Боже, Великий, Единый,
Нам Украину храни.
Свободы и мира лучами
Ты ее осени.
Светом науки и знания
Ты ее просвещения,
В чистой любви к краю
Ты ее осени.
Дай волю,
Дай доброго света
Счастье — дай Бог народа
И многая, многая, лета.

Посмотреть популярные тексты песен и переводы Микола Лисенко, Олександр Кониський:

• Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Ещё песни этого исполнителя: Микола Лисенко, Олександр Кониський (все тексты песен и переводы)

Не знаете кто поет песню Молитва за Україну? Ответ прост, это Микола Лисенко, Олександр Кониський. Найти слова к музыке, текст песни и иногда даже аккорды здесь не сложно, обычно чтобы найти песню по словам, нужно ввести в поиске пару слов из песни и нажать кнопку поиск. Можете теперь использовать текст и слова этой песни в караоке или просто подпевать, включив свой mp3 плеер. Не нужно пытатся перевести песню на русский или английский язык, перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну уже есть на текстпесни2.ру, а скачать текст песни т.е lyrics можно выделив его мышкой.
Просмотров за все время у Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну: [154]

“Молитва” О. Кониського

Вірш “Молитва” Олександра Кониського

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа!
Щастя дай, Боже, народу
На многая, многая літа!

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти!
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.

Історія виникнення твору “Молитва”

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика – Миколі Лисенкові. У 90-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного пе-реакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн – спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917-1920 років – і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

“Боже великий, єдиний” – одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

“Молитва” О. Кониського аналізВірш “Молитва” Олександра Кониського – відомий також під назвою Боже великий, єдиний, нам Україну храни або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка. Написана в 1885 році. “Молитва” О. Кониського аналіз Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про. Read more.

Слова пісні “Мамина молитва”Слова до пісні “Мамина молитва” Мамина молитва, наче білі крила. На дорогах долі, скріпить піднесе. Мамина молитва, як цілюща сила. Сонечком засвітить, щастя принесе. Мамина молитва, коли перші кроки. Чи світанок тихий, а чи ніч ясна. Мамина молитва, у дитячі. Read more.

Слова пісні “Рідне слово”Текст пісні “Рідне слово” Слова: Надія Козак Музика: Василь Дунець Виконує: Василь Дунець (альбом “Грона любові”) Рідне слово – Вкраїни сопілко, Вишиванко моя дорога, Дивоцвітом замаяна гілко, І барвиста веселко жива. Ти – моє найчистіше джерельце, Що наснагою поїть мене. Read more.

Слова пісні “Мамина вишня”Слова (текст) пісні “Мамина вишня в саду” Слова: Дмитро Луценко Музика: Анатолій Пашкевич Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдяглася в намисто, Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду… Щедро мені щебетала Мамина вишня. Read more.

Слова пісні “Мамин вальс”Текст пісні “Мамин вальс” Слова: Наталія Май Музика: Наталія Май Виконує: Наталія Май (альбом “Василечки”) Зірка з неба впала в золоті жита, Пісня залунала тиха і проста, Пісня про стежину в отчому краю, Пісня про матусю рідную мою! Приспів . Read more.

Великодні пісніВеликодні пісні – обов’язковий атрибут світлого та довгоочікуваного свята. Великодні пісні для дітей – допоможуть організувати незабутнє свято. Пісня “Великдень” Церковна пісня Слова: Віталій Кирпатовський Музика: Віталій Кирпатовський Виконує: Людмила Шевченко Зранку Сонечко заграло, Наступає Великдень. Духу Божому сприяло Благовіст. Read more.

“Музика, що пішла” аналізАналіз вірша ” Музика, що пішла ” І. Малковича – тема, ідея, художні засоби наведені в цій статті. “Музика, що пішла” аналіз Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у “звабній ночі”. Ідея: возвеличення єдності людини і. Read more.

“Ой вінку, мій вінку”“Ой вінку, мій вінку” – Купальська пісня (пісня літнього циклу). Автор “Ой вінку, мій вінку” – слова і музика народні. “Ой вінку, мій вінку” текст Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій. Read more.

“Ой ти, дівчино, з горіха зерня” текстВірш “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” написаний на зразок української народної ліричної пісні “Ой ти, дівчино, горда і пишна…” У вірші змальовано ча рівний образ дівчини, що є водночас джерелом і радості, і муки ліричного героя. Образ коханої всіляко. Read more.

“Мамина пісня” слова“Мамина пісня” текст Мені наснились мамині очі і руки що несуть нам коровай Як пісні співала аж до ночі коли з’їжджались діти в рідній край За одним столом уся родина той затишок повіяв нам теплом І лунала пісня солов’їна як. Read more.

Великодні пісні для дітейПісні про Паску для дітей – допоможуть виховати повагу до традицій багатьох поколінь, розуміння цього важливого світа. Всі Великодні пісні – душевні та гарні. Великодні пісні для дітей Свято Воскресіння “Христос воскрес!” – говорять всі. “Христос воскрес!” – співають всюди. Read more.

“Тунгунський бог” Ліни КостенкоВірш ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Ліни Костенко про стародавні божества. ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Ліна Костенко Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір‘їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева! Жінку свою найсолодшу. Read more.

“Пісня про Роланда” історична основа“Пісня про Роланда” – найдавніша і найзнаменитіша пам’ятка французького епосу. “Пісня про Роланда” історична основа Вона стала відомою у 1837 році, після опублікування Оксфордського рукопису, що датувався 1770 роком. Час виникнення поеми точно не встановлений (ймовірно XI ст.), автор твору. Read more.

Вислови Шевченка про коханняЦитати, афоризми, Вислови Шевченка про кохання (любов) – мудрі, актуальні, щирі. Вислови Шевченка про кохання Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить […] – “І багата я…” …Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню. Read more.

“Буря на Чорному морі” дума“Буря на Чорному морі” читати Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець: Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє; Та на святее небо, На Чорноє море Іспильно поглядає, Що на святому небі, На Чорнім морі. Read more.

“Лебедина пісня” фразеологізм“Лебедина пісня” значення фразеологізму зрозуміле не кожному, хоча цей вислів можна часто почути. “Лебедина пісня” значення фразеологізму Лебедина пісня – останній прояв таланту; останній вчинок у житті. Речення з фразеологізмом “лебедина пісня” Ця роль у кіно була її лебединою піснею. Read more.

“Місяць на небі, зіроньки сяють” вірш“Місяць на небі, зіроньки сяють” – родинно-побутова пісня, змальовує чудову картину розмови сердець двох закоханих. Дівчина співає, пливучи в човнику місячної ночі, козак це чує, і його серце завмирає від радості й щастя, він сподівається, що його почуття взаємні. Кажуть. Read more.

“Нічна пісня подорожнього” ГетеЙоганн Вольфганг Гете був зачарований віршем Алкмана “Сплять усі верховини…” і за його мотивами написав свій вірш “Нічна пісня мандрівника”. Інша назва – “Нічна пісня подорожнього” у перекладі П. Тимочка. “Нічна пісня подорожнього” переклад Тимочка Над горами зорі Зійшли, Все. Read more.

“Минають дні, минають ночі” ШевченкоВірш “Минають дні, минають ночі” Шевченко Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не. Read more.

Гребінка “Українська мелодія” аналіз“Українська мелодія” – поезія, що виникла на грунті народної творчості. Аналіз вірша “Українська мелодія” – тема, ідея, віршовий розмір, художні засоби, жанр та інші питання розкриті в цій статті. Євген Гребінка “Українська мелодія” аналіз Тема: розповідь про вболівання матері з. Read more.

“Молитва” О. Кониського аналіз

Вірш “Молитва” Олександра Кониського – відомий також під назвою Боже великий, єдиний, нам Україну храни або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка. Написана в 1885 році.

“Молитва” О. Кониського аналіз

Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.

Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.

Основна думка: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї.

звернення віруючого до бога; канонізований текст звернення.

Художні засоби “Молитва”

звертання: “Боже…”; метафори: “Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай”; епітет: “чиста любов”; повтори: “Боже, дай… многая… волю”, “світло…”, “Україну…”; риторичні оклики: “Ти на люд наш зверни!”, “Дай доброго світла!”, “І многая, многая літа!”.

Історія виникнення твору “Молитва”

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика – Миколі Лисенкові. У 90-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного пе-реакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн – спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917-1920 років – і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

“Боже великий, єдиний” – одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

“За городом качки пливуть” аналіз“За городом качки пливуть” Аналіз – тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби. “За городом качки пливуть” аналіз пісні Тема “За городом качки пливуть”: зображення різної долі під час сватання бідних і багатих дівчат. Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є. Read more.

Євген Гуцало “Зірка” аналізАналіз вірша “Зірка” Євгена Гуцало викладений в цій статті. Євген Гуцало “Зірка” аналіз вірша Тема : зображення зіркової ходи небосхилом. Ідея : захоплення зіркою як джерелом радості та позитиву. Основна думка : демонстрування краси срібної зірки та нічної природи рідної. Read more.

“Стоїть явір над водою” текстСтоїть явір над водою – українська народна пісня. Автор “Стоїть явір над водою” – невідомий, пісня належить до козацьких історичних пісень. “Стоїть явір над водою” вірш Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака незгодонька. Козак зажурився. Не хилися. Read more.

Contra spem spero аналіз віршаВірш “Contra spem spero” Лесі Українки, входить до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір. Read more.

“Русалонька із 7-В” аналіз“Русалонька із 7-В” аналіз – тема, ідея, сюжет, композиція, характеристика Софійки. “Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських” аналіз Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка намагається розплутати зловісну таємницю. Ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла. Read more.

“Незнайома” Блок аналіз віршаАналіз вірша “Незнайома” Блок Одним з найбільш знаменитих віршів Блока є вірш ” Незнайома “, що відноситься до другого періоду творчості О. Блока. Він фактично розділений на дві смислові частини, що протиставляються один одному. У першій частині поет малює малоприємну. Read more.

Прислів’я про УкраїнуПрислів’я про Україну Прислів’я про Україну – вийшли від народу, який надзвичайно любив, шанував, оберігав свою Батьківщину. Прислівя та приказки про Україну дають приклад для наслідування сучасній молоді, адже за незалежність України боролися наші батьки, діди, прадіди. Прислів’я про Україну. Read more.

“Старий і море” аналіз“Старий і море” – повість-притча американського письменника Ернеста Хемінгуея про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю у його житті. “Старий і море” Хемінгуей аналіз Рік написання: 1952 (У 1953 році за свою повість Ернест. Read more.

“Івікові журавлі” аналіз“Івікові журавлі” аналіз Жанр – балада Автор – Фрідріх Шиллер Рік написання – 1797. Ідея – Правосуддя, справедливість “Івікові журавлі” сюжет Балада переказує легендарний сюжет про те, що вбивцю поета Івіка бачили чорні журавлі і пізніше вказали на нього перед. Read more.

І. Жиленко “Жар-птиця” аналізІ. Жиленко “Жар-птиця” аналіз Аналіз вірша Ірини Жиленко “Жар-птиця” – тема, художні засоби, ідея, композиція Ірина Жиленко “Жар-птиця” аналіз Тема “Жар-птиця” : зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям. Read more.

“В житах” Косинка аналіз“В житах” Косинка аналіз твору Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в. Read more.

“Княжна” Шевченко аналіз“Княжна” Тарас Шевченко аналіз Жанр – соціально-побутова поема Автор – Тарас Шевченко Рік написання – 1847 Тема – викриття антинародних дій поміщиків-кріпосників. У поемі “Княжна” Шевченко зобразив пана-ліберала, який видає себе патріотом, “братом убогих”, а насправді: А патріот, убогих брат…. Read more.

“Інститутка” аналіз“Інститутка” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет повісті, головні герої. “Інститутка” аналіз Автор – Марко Вовчок Жанр “Інститутка” – соціальна повість Рік написання – 1858-1859 Тема “Інститутка” : Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та. Read more.

“Тіні забутих предків” аналіз“Тіні забутих предків” – повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів. Аналіз “Тіні забутих предків” передбачає визначення теми та. Read more.

“Коли відпочивають янголи” аналіз” Коли відпочивають янголи ” – кращий твір для дітей середнього і старшого дошкільного віку. “Коли відпочивають янголи” аналіз Автор – Марина Аромштам Жанр – повість Рік написання – 2011 Головні герої “Коли відпочивають янголи” дівчинка Аліна вчителька Марсем (Маргарита. Read more.

“Історія Русів” аналіз“Історія Русів” – твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року. “Історія Русів” має дві головні ідеї. По-перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння. Read more.

“Грицева шкільна наука” аналіз“Грицева шкільна наука” аналіз твору Автор – Іван Франко Жанр – оповідання Тема “Грицева шкільна наука” – правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями. План “Грицева шкільна наука” 1. Гриць-пастушок. 2. Батько веде. Read more.

Б. Лепкий “Цвіт щастя” аналізБогдан Лепкий “Цвіт щастя” аналіз Тема: прагнення хлопчика знайти квітку щастя. Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим. Основна думка: щастя так не дається, воно у боротьбі дістається. Жанр: новела з елементами фантастики. ( Новела (італ. novella – новина) –. Read more.

“Домбі і син” аналіз“Домбі і син” аналіз Автор : Чарлз Діккенс Повна назва: “Торговельний дім Домбі і син. Торгівля оптом, у роздріб і на експорт” Дата написання: 1848 рік. Жанр: соціально-психологічний роман. Художній метод: класичний реалізм. Тема твору : історія багатьох доль, об’єднаних. Read more.

“За сонцем хмаронька пливе” аналіз“За сонцем хмаронька пливе” – це пейзажна поезія Т. Шевченка. Художні засоби вірша “За сонцем хмаронька пливе” наведені в цій статті. “За сонцем хмаронька пливе” аналіз Тема вірша “За сонцем хмаронька пливе” : змалювання вечірньої пори та очікування нового дня. Read more.

Олександр Кониський: «Кожний день життя – для України»

20 серпня 2014 Ганна Черкаська

«Кожний день життя – для України», — так жив Олександр Кониський – засновник шевченкознавства, український перекладач, письменник, кандидат права.

Він народився 18 серпня 1836 р. у с. Переходівка на Чернігівщині. Дворянин (герб Одровонж), п равнук брата у других архиєпископа Георгія Кониського.

Олександр Кониський — автор пісні «Боже, великий єдиний», музика – М. Лисенка.

Він написав життєпис Т. Шевченка, 2 томи поезій, більше 50 повістей.

Автор шкільних (українських) підручників «Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Граматка або перша читанка задля початку вченья» (1882).

Олександр Кониський організатор недільних шкіл на Полтавщині, Катеринославщині; заснував у Києві видавництво «Вік», яке за 15 років існування опублікувало понад 100 книг українською мовою.

Кониський був одним із фундаторів Літературного Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873).

Він заповів 10 тисяч карб. Львівському Товариству ім. Т. Шевченка.

У поемі «Проповідь на горі» Олександр Кониський писав:

Блажен, хто на громаду звик робить,
Хто брата темного навчає,
Хто в хату вбогу вносить світ.

Молитва за Україну

«Молитва за Україну» — урочистий музичний твір, відомий також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського. Написана в 1885 році. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

Молитва за Україну
Слова	Кониський Олександр Якович
Мелодія	Лисенко Микола Віталійович

Історія створення

Історію появи гімну досліджує львівський професор Роман Кирчів з листування галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва з Іваном Франком та його брата Богдана Кирчіва з Олександром Кониським. Стало відомо, що Павло Кирчів ще студентом духовної семінарії познайомився з Кониським. Сталося це 1884 року, коли письменник був у Львові і виступав перед студентами. По якомусь часі семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 р. Б. Кирчів написав листа О. Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні й Лисенкові твори. Цей лист став історичним поштовхом, що об’єднав творчий потенціал друзів і сподвижників М. Лисенка і О. Кониського.

Вже 26 березня 1885 О. Кониський повідомив Б. Кирчіва:

«

На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя [1]

»

Шухевич незадовго відповів:

«

Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно.

»

Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 р. В. Шухевич повідомляє: «„Молитву“ передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас».

Отже, можна датувати єдиний лисенківський релігійний твір на авторський текст лютим-березнем 1885 р. Тоді «Молитва» набула широкої популярності в Галичині і поза нею. [2]

По смерті М. Лисенка з’являються нові хорові версії твору, іноді ще із змінами тексту. М. Юрченко подає у виданні «Микола Лисенко. Релігійні твори» три з них, найвідоміші, з різними текстовими варіантами: аранжування В. Матюка (1907), К. Стеценка та О. Кошиця (1910-ті). Остання набула найбільшого поширення. Нині твір офіційно визнано духовним гімном України на рівні з державним. [2]

Сучасний текст

Дитячий гімн

Автограф М. Лисенка

Боже великий, єдиний,
Русь-Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Русь-Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Молитва за Україну

Боже великий, єдиний,
Нашу Вкраїну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нашу Вкраїну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Молитва за Україну

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Альтернативний текст

Див. також

Примітки

1. ↑ псевдонім О. Кониського
2. ↑ аб За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.

Посилання

• На сайті «Українські народні пісні»
• Колекція записів на сайті Парафії святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів
• В Кузик.Молитва «Боже великий, єдиний» // Українська музична енциклопедія, Т. 3. — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — С. 460

Іван Самойлович

Іва́н Самойло́вич (? — 1690) — гетьман Війська Запорозького, політичний та військовий діяч, реформатор, очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1676 року). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя Василя Голіцина та частини старшини на чолі з Іваном Мазепою.

Євген Петрович Гула (нар. 3 лютого 1945, с. Тисовець, Польща) — український живописець і графік. Член Національної Спілки художників України (2000), професор Київського національного Університету технологій та дизайну.

Дем’я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний) (1621/1631[джерело?], Короп — 1703, Селенгінськ) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672). Полковник Чернігівський. Після примусової депортації комендант фортець у Бурятії.

Олекса́ндр Я́кович Кони́ський (6 (18) серпня 1836(18360818), Переходівка — 29 листопада (12 грудня) 1900, Київ) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка.

Кониські — український козацько-старшинський рід

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (10 (22) березня 1842(18420322), с. Гриньки, нині Глобинський район — 24 жовтня (6 листопада) 1912, Київ, нині Україна) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.

Премія імені Ірини Вільде — українська літературна премія.

Богда́н Микола́йович Ма́зур (6 липня 1969, Хмельницький) — український скульптор, син скульптора монументаліста Миколи Мазура (1948, Краснодарський край) та художниці графіка Людмили Мазур (1947, с. Сальниця, Уланівського району, Вінниччина), брат художниці і мистецтвознавця Оксани Мазур. Лауреат малої Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999). Народний художник України (2009).

Мико́ла Іва́нович Ма́зур (2 січня 1948(19480102) — 10 жовтня 2015) — монументаліст, скульптор, живописець-станковіст, графік, педагог. Заслужений художник України з 1996 року. Народний художник України з 2008 року. Почесний громадянин міста Хмельницького.

«Мико́ла Ли́сенко» — ювілейна монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України. Присвячена 160-річчю з дня народження видатного українського композитора, засновника української класичної музики, піаніста, педагога, хорового диригента, громадського діяча, етнографа Миколи Віталійовича Лисенка, який народився в с. Гриньках на Полтавщині. Значення творчості композитора в історії української музики виняткове. Він автор 9 опер («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Коза-дереза» та ін.), багатьох творів, під його безпосереднім впливом сформувалася плеяда таких українських композиторів, як Кирило Стеценко, Яків Степовий, Микола Леонтович, Станіслав Людкевич, Лев Ревуцький та інші.

Монету введено в обіг 26 березня 2002 року. Вона належить до серії «Видатні особистості України».

«Молитва за Україну» (або «Гетьмани. Молитва за Україну») — пам’ятник в Батурині у вигляді скульптурної групи з п’яти постатей українських гетьманів, в часи яких Батурин був столицею України, — Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського; вони зібралися навколо столу і разом роздивляються мапу України. Таким чином скульптурна композиція символізує єдність помислів гетьманів про соборність України.Пам’ятник розташований на території Історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» на майдані Гетьманської слави напроти Воскресенської церкви — усипальниці Кирила Розумовського. Виконаний на державне замовлення, автори — Микола та Богдан Мазури. Був урочисто відкритий у День соборності України 22 січня 2009 року за участі Президента України Віктора Ющенка.

Cкульптурну композицію доповнює фігура Божої Матері Достойно є, розташована над усіма іншими фігурами.

Молитва за Україну — музичний твір.

Молитва за Україну — скульптурна композиція в Батурині.

Пам’ятники Івану Мазепі, гетьману України у 1687-1709 роках, встановлені як в Україні, так і в різних країнах світу. Перші монументи Івану Мазепі було встановлено за межами України, в Австрії та США. Першим і єдиним протягом трохи більше року (станом на кінець літа 2017 року) пам’ятником Івану Мазепі, де він зображений на повний зріст, є його пам’ятник у Полтаві, відкритий 7 травня 2016 року. Другим пам’ятником Мазепі на повен зріст і першим на Харківщині став пам’ятник цьому гетьману у райцентрі Коломаку, відкритий улітку 2017 року.

Нижче подано список усіх наявних на даний час пам’ятників у хронології їх спорудження.

Пам’ятники Батурина — об’єкти монументального мистецтва, встановлені в різні роки, що розташовані на території міста Батурин Чернігівської області.

Батурин здавна мав складну та непересічну історію і внаслідок значної історичної та культурної цінності має велике значення для історії України та самосвідомості українців.

Бувши заснованим на початку XVII ст. як прикордонна застава на теренах східних українських земель, це місто станом на початок XVIII ст. перетворилося на одну з найбільших та найбільш захищених фортець Східної Європи. Сталося це не лише за рахунок вигідного географічного й економічного розсташування, а й тому, що в період з 1669 до 1708 рр. Батурин був офіційною резиденцією українських гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи, а відтак — столицею Гетьманщини.

Вдруге столичного статусу Батурин набув у 1760—1803 рр. за гетьманування Кирила Розумовського.

Подіям та діячам козацької доби присвячено чимало пам’ятників Батурина. Трагічну роль в історії міста зіграла жахлива Батуринська трагедія 1708 року, жертвам якої у Батурині присвячено два меморіали.

Список фільмів про Євромайдан об’єднує художні та документальні фільми, присвячені Євромайдану.

Кири́ло Григо́рович Стеце́нко (*12 травня (24 травня за новим стилем) 1882, Квітки — †29 квітня 1922, Веприк) — композитор, хоровий диригент і громадський діяч, протоієрей УАПЦ. Засновник Республіканської капели УНР.

Батько композитора і скрипаля Вадима Стеценка. Дід скрипаля Кирила Вадимовича Стеценка.

Сергі́й Анто́нович Сі́рий (11 листопада 1959, м. Тернопіль — 4 грудня 2017, там само) — український поет-пісняр, журналіст, фахівець соціальної сфери, заслужений діяч естрадного мистецтва України (2011). Член НСЖУ, Асоціації діячів естрадного мистецтва України (обидві — 2006).

Юхнов Анатолій Миколайович (*19 січня 1947(19470119), Макіївка, Донецька область) — український співак баритон, заслужений артист України, педагог.